Николаев в стихах, поэзия, песни о родном городе Опции

[местный житель]

Господа форумчане!
Вот решил создать новую тему. Предлагаю размещать в ней стихотворения, песни посвященные Николаеву и те, в которых есть хотя бы упоминание о нем.

Начать хочу с произведений одного из "патриархов" Николаевской поэзии Марка Лисянского.







Отсканировано из книги "Города Города... Новые стихи" Москва Советский писатель 1978г.

[местный житель]

Случайно встретил на просторах сети такое вот произведение Арона Копштейна именуемое

"Вірш про Миколаїв і Херсон"

Над Південним Бугом – ходить човник.
Білий місяць догорів і згас
Я у віршах, ніжних і любовних,
Миколаїв прославляв не раз.

Тільки всі вони забуті мною,
Доля в них однаково сумна.
В тому, місто, і не ти виною –
Винна в цьому дівчина одна.

Як вона пишалася тобою:
- Що Херсон бідненький ваш, мовляв!
Ну, а я над синьою водою
Вірші взяв і гнівно розірвав.

- Я, кажу, тебе іще не лаяв,
А тепер розмова в нас пряма.
Думаєш, великий Миколаїв?
А у вас зате Дніпра нема.

Порт у нас від вашого не гірший,
А у вас нема таких садів...
Словом, я закинув ніжні вірші
І пішов від дівчини тоді.

А тепер мені, звичайно, смішно:
Нащо ми засперечались так?
Та хіба ж смачні південні вишні
Не цвітуть однаково в садах!

Та хіба ж херсонські пароплави
(Твій двотрубний, Клаво, пароплав)
По дорозі величі і слави,
Що Папанін нею проплива, -

Із твоїми не пливуть дочками,
Миколаїв місто портове,
Де опівдні ніздрюватий камінь
Теплим сонцем дихає – живе.

Я люблю Херсон – зелене місто
За степи, за молоду траву,
Що у нас шумить трикутне листя,
Як ідеш на річку Кошову.

І люблю я вулички над Бугом,
Над заводом висне сизий дим,
Ще й алеї, де ходив я з другом –
Дівчинкою в кітелі морськім.

Над Південним Бугом – ходить човник.
Білий місяць потемнів і згас
Я у віршах, ніжних і любовних,
Миколаїв опишу не раз.