Дуга Струве, Что то интересное и связано с наукой Опции

[Николаевский кондуктор]

Мне рассказали что в Украине есть так называемые дуги Струве, и что одна из них имеется в соседней одесской области.
Что это такое для чего нужно и стоит ли ехать на нее смотреть?

[абориген Витовский]

Мне рассказали что в Украине есть так называемые дуги Струве, и что одна из них имеется в соседней одесской области.
Что это такое для чего нужно и стоит ли ехать на нее смотреть?

В полпинка поиск выдает:

Україна
49°33′57″ пн. ш. 26°45′22″ сх. д. (G) «Катеринівка», село Катеринівка, (Хмельницька область)
49°19′48″ пн. ш. 26°40′55″ сх. д. (G) «Фельштин», село Гвардійське, (Хмельницка область)
49°08′55″ пн. ш. 26°59′30″ сх. д. (G) «Баранівка», село Баранівка (Хмельницька область)
45°19′54″ пн. ш. 28°55′41″ сх. д. (G) «Старонекрасівка», село Стара Некрасівка (Одеська область)
50°23′05″ пн. ш. 25°50′40″ сх. д. (G) «Гірники», село Гірники (Рівненська область)

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%...%83%D0%B2%D0%B5

Вот только - на что там смотреть?

[Николаевский кондуктор]

а для чего эти дуги?

[абориген Витовский]

а для чего эти дуги?

Дык, по ссылке же все описано!

Дуга Струве («Російсько-Скандинавська дуга») — мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, які утворювали 258 тріангуляційних трикутників, а також 60 додаткових пунктів. Служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.

Опорні точки данної мережі тріангуляції були марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбаними в скелях поглибленнями, залізними хрестами, пірамідами з каменів або спеціально встановленими обелісками. Часто їх позначали цеглиною з пісковика, закладеною на дно ями, іноді це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений до ями з булижниками[1].

Два крайні геодезичні пункти, як найважливіші, позначені монументальними стовпами на знак вдалого завершення робіт. Пам'ятник у Старій Некрасівці складається з 4-гранної чавунної піраміди на кам'яному фундаменті. Його споруджено одразу по завершенню тригонометричних робіт.

Дугу виміряли з 1816 по 1855 рік на відстані від Фугленесу (в околицях Хаммерфесту біля мису Норд-Кап, Норвегія, 70° 40' 12" N, 23° 39' 48" E) до Старої Некрасівки в околицях Ізмаїлу (Україна, біля Чорного моря, 45° 19' 54" N, 28° 55' 41" E). Це дуга меридіану довжиною 2821,833 км і амплітудою 25° 20′ 08″.

У момент створення Дуга пролягала територією двох держав — Російської імперії та унії Швеції та Норвегії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав.

Історія

Фрідріх Георг Вільгельм Струве

Влітку 1816 року за дорученням Ліфляндського кооперативного та економічного товариства Василь Якович Струве проводить астрономо-геодезичні роботи по створенню карти Ліфляндії, які було завершено у 1819 році. Основні вимірювання виконувались за допомогою 8-дюймового секстанта; усі прилади для визначення висот і вимірювання базису були виготовлені за кресленнями, які відбивали його власні оригінальні ідеї. Це був підготовчий етап до значніших геодезичних проектів. В. Я. Струве розпочинає широтні градусні вимірювання в балтійських провінціях Росії, оскільки дещо специфічний горбистий ландшафт Ліфляндії виявився дуже привабливим для організації тріангуляційних пунктів. У 1822—1827 роках Струве здійснив тригонометричні вимірювання та астрономічні визначення території між пунктами на острові Готланд у Фінській затоці, та містом Якобштадт у Курляндії.

Після завершення градусних вимірювань у визначених межах В. Я. Струве вирішив продовжити їх далі на північ: через Фінляндію до Льодовитого океану. Приблизно в цей же час генерал-лейтенант К. І. Теннер паралельно здійснює градусні вимірювання в Курляндській та Гродненській губерніях. У 1828 році він з'єднав власну мережу з тією, яку вишиковував Струве у Ліфляндії. З 1830-го по 1841 рік за ініціативою Василя Яковича, але без його безпосередньої участі, було побудовано тріангуляції в Мінській, Волинській та Подільській губерніях, які з'єдналися з тріангуляційною мережею у Східній Прусії.

У першій половині 40-х років ХІХ століття здійснюються градусні спостереження у Бессарабії, а 1855 року було завершено всі польові роботи.