Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

 
Ответить в эту темуОткрыть новую тему
> Павло Глазовий "Сміхологія", в серпні 2007 виходить в світ книга відомого українського гумориста
Smih
сообщение 4.8.2007, 14:05
Сообщение #1


Проходил мимо
*

Группа: Форумчанин
Сообщений: 11
Регистрация: 4.8.2007
Пользователь №: 1 226



30 серпня 2007 року до 85 річчя з дня народження автора в Києві вийшла в світ книга Павла Глазового "Сміхологія"[color=#FF6600]. В книгу ввійшли 900 кращих творів автора, гострий та влучний гумор яких принесе насолоду навіть найвибагливішому читачеві. Павло Прокопович своєю дбайливою рукою підготував твори до книги, та нажаль видається вона тільки зараз.

Замовляйте книгу:
email: smihologiya@ukr.net
smihologiya@bigmir.net
tel: 8-066-724-66-47
8-095-28-393-28

БУВАЛЬЩИНА
Весела новела

В дні воєнні незабутні
Ще й таке було.
Увірвалися фашисти
У одне село.
Комендантом став єфрейтор,
Лютий чоловік.
Знав по-нашому три слова:
Яйка, млеко, шпік.
Раз увечері єфрейтор
Брів не знать куди,
А під хатою сиділи
Два старі діди.
-Ач, надувся,
фриць нещасний!-
Мовив дід Яким. -
Слухай, куме, як я буду
Розмовляти з ним.
- З німцем будеш
розмовляти?
Із отим? - Еге ж!
- Та хіба ж ти по-німецьки
Хоч словечко втнеш?
- Ге, як треба, то я, куме,
Й по-турецьки втну.
- То давай тоді балакай,
Починай, ну-ну…
Дід схопився й заходився
Німцю козирять:
- Поцілуй мене в те місце,
На якім сидять!
Став єфрейтор та й питає
По-німецьки: - Вас?!
- Точно так!
Мене спочатку,
Потім кума раз.

ВІРШОЇДИ
ПІСНЯ ПРО КОХАННЯ
З перського гумору

У саду у шахиншаха
Для закоханих сердець
Дивну пісню про кохання
Уночі читав співець.
Був і недруг там поетів,
Причаївся в темноті.
А слова лились, іскрились,
Наче зорі золоті:
“Я з кохання часто плачу.
В серці ти, одна лиш ти.
В далині когось побачу,
Зразу думаю: це ти…”
- А коли осла побачиш? -
Пролунало з темноти.
- А тоді, - співець отвітив, -
Я подумаю: це ти!

КУЛЬТУРА Й ХАЛТУРА
УВЕРТЮРА

Сидять в опернім театрі
Не десь, а в партері,
Вона і він. Надулися,
Наче дві тетері.
Бурчить вона: - Що за люди
Оті диригенти?
Могли б раніш настроїти
Свої інструменти.
Той цигика, той триндика,
Третій дме у дудку.
Затяг мене в цю оперу,
А ну тебе в будку!
Попереду літня жінка
Нахмурила брови:
- Тихо, - каже, - уверюра.
Припиніть розмови.
Та, що ззаду, огризнулась:
- Теж мені культура!
Це ще треба перевірить,
Хто з нас увертюра.

ШВИДКИЙ ЖЕНИХ

Молодий мотоцикліст
Мчить, як вихор, через міст.
Гуркотить мотоциклет,
Як старе корито.
А назустріч старшина.
- Стій! - кричить сердито. -
Ви куди так летите?
Спішите в могилу?
- Ні, до загсу везу
Мотю свою милу.
- Що? - питає старшина. -
Я не бачу Моті.
- Значить, випала з сідла
Десь на повороті.
Пользователь в офлайнеКарточка пользователяОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы
+Ответить с цитированием данного сообщения
Smih
сообщение 10.2.2008, 23:25
Сообщение #2


Проходил мимо
*

Группа: Форумчанин
Сообщений: 11
Регистрация: 4.8.2007
Пользователь №: 1 226



[Через місяць в світ виходить нова книга Павла Глазового. Назва книги поки що - таємниця, але відомо, що до неї ввійдуть зовсім інші твори, чим ті які ввійшли в "Сміхологію".
Об"єм книги буде практично такий самий 800-900 творів автора на 400-600 сторінках.
До речі, шанувальник творчості Павла Прокоповича зможуть придбати "Велику Сміхолологію" уже зараз всього за 40 грн. У нас ціни падають, тоді як всюди вони зросли.
Пишіть, дзвоніть і замовляйте книгу:
Першим 20 чоловікам скидка на нову книгу 20%.

email: smihologiya@ukr.net
smihologiya@bigmir.net
tel: 8-066-724-66-47
8-095-28-393-28


А ось кілька творів з нової книги:

СІЛЬСЬКА ВОРОНА

Із села Старі Кислиці,
Із далеких країв,
До Києва до столиці
Горобець прилетів.
Біля стадіону
Він уздрів ворону,
Що із того ж села
До столиці прибула.
Та ворона не мовчала,
А горлала,
аж харчала.
Горобець підсів до неї
Та й питає:
- Як же так?
Дома ти „кар-кар” співала,
Тут вигукуєш „как-как”.
А ворона: - Вот чудак.
Тут же Кієв, как-ні-как!

МОРАЛЬНА ПІДТРИМКА

Чогось не поділили
Гадюка і змія.
Гадюка засичала:
- Зміюку знищу я!
А жаби як почули,
Гукнули хором їй:
- Тобі ми допоможем,
Коли почнеться бій!
Противниці зійшлися –
І почалась війна.
- Ква-ква! –
гукають жаби,
Аж котиться луна.
Противниці воюють,
Запеклий бій іде,
А жаби „Ква!” гукають,
Ревуть, аж гай гуде.
Гадюка усі сили
Напружила свої,
Перемогла зміюку
І знищила її.
А потім жаб спитала:
- Чого ж це ви мені
Не подали підтримки
В такій важкій борні?
Образилися жаби,
Гукнули хором: - Квак!
За що ти нас паплюжиш
І ображаєш так?
Ми чесно й благородно
В запеклій боротьбі
Допомагали криком
І кваканням тобі.
Гірку мораль до цього
Додати вже пора б,
Але скажіть, будь ласка,
Нащо дражнити жаб?
Пользователь в офлайнеКарточка пользователяОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы
+Ответить с цитированием данного сообщения
Smih
сообщение 10.8.2010, 18:57
Сообщение #3


Проходил мимо
*

Группа: Форумчанин
Сообщений: 11
Регистрация: 4.8.2007
Пользователь №: 1 226



Відроджується видавництво української гумористичної книги в Україні! Гумор - в кращому розумінні цього слова, а не те, що нам показують по телевізору. Нещодавно світ побачили цілих три нових книги, авторів, що ще за життя стали класиками українського гумору та сатири: Павло Глазовий "Веселі гуморески", Євген Дудар "Чума в Україні", Петро Ребро "Козацькі жарти".
Деталі тут:
http://gumoreska.ru/Lit_storinka.html
Також вибагливий читач може знайти на сайті і серйозну літературу:
"Український націоналізм. Антологія"
До збірки увійшли основоположні праці теоретиків українського націоналізму першої половини ХХ століття. Тематика творів охоплює широкий спектр проблематики: морально-етичні аспекти, геополітичні напрямні, філософські підстави, державотворчі концепції, соціальні питання, політичні візії. До антології поміщено твори Миколи Міхновського, Дмитра Донцова, Олени Теліги, Миколи Сціборського, Володимира Яніва, Юрія Липи, Олега Ольжича, Ярослава Стецька, Степана Бандери та інших мислителів.

Ознайомитись з окремими творами і замовити книги за посиланням:
http://gumoreska.ru/price.html
або
http://glazovyj.okis.ru/price.html

email: smihologiya@ukr.net
smihologiya@bigmir.net
Тел.: (096) 258-46-48
(095) 692-96-94

А ось кілька творів з нових книг:

Глазовий Павло "Веселі гуморески"

АЛЛАХ laugh.gif

Несучи із лісу дрова,
Утомивсь мулла.
– Та пошли ж, – просив Аллаха, –
Смерть або осла!
Помолившись, озирнувся
І закляк на мить.
Бачить: камінь здоровенний
Із гори летить.
Сторчака мулла нещасний
Кинувся в рівчак.
Звідти в небо подивився
І промовив так:
– Вай, Аллах, у тебе справді
Мудрість неземна:
Як осла – послать не хочеш,
А як смерть – то на!

ВІРНИЙ ДРУГ laugh.gif
З перського гумору

Чоловік прийшов до друга.
– Здрастуй. Як діла?
Я позичити хотів би
На півдня осла.
– О, для тебе, – друг говорить, –
Ладен я на все.
Та осла немає дома,
Жінка десь пасе. –
А осел в сараї поряд
Раптом як ревне.
– Що ж ти брешеш? Він же дома.
Не дури мене.
– А звідкіль же ти дізнався,
Що він дома є?
– Як не знати, він же, чуєш,
Голос подає.
– Що? – обурився хазяїн. –
Друг ти мій чи ні?
Як же ти ослові віриш
Більше, ніж мені?

СВЯТИЙ МУЗЕЙ biggrin.gif
Весела новела

Двісті літ стояла церква
Та й музеєм стала,
Щоб публіка по квиточках
Її оглядала.
Зайшла баба до музею.
Цілує ікони,
Відважує на всі боки
Низенькі поклони.
Біля виходу картину
Вгледіла велику
Й давай на ній цілувати
Бородату пику.
А ізбоку хтось промовив:
– Це вже бабі кришка…
Кого ж то ви цілуєте?
То ж Распутін Гришка!
Баба швидко повернулась,
Глянула лукаво:
– А ти мені не указуй,
Бо я маю право.
Тепер уже таке врем’я
Свободне настало,
Що цілує хто де хоче
І кого попало.

ПАЛОМНИК blink.gif

– Кажуть люди, до Києва
Їздив ти, Матвію.
То напевне, Лавру бачив,
Не минав Софію.
– Що ти мелеш? Яку Мавру?
Я уперше чую.
А Софія заміж вийшла,
Я в Гальки ночую.


Петро Ребро "Козацькі жарти"

КОЗАЦЬКИЙ ХЛІБ-СІЛЬ

Високий гість прибув на Січ.
Його зустріли хлібом-сіллю.
Чому ж надувся він, мов сич?
Не радий скорому застіллю?

Він на старшину кліп та кліп
(Мовляв, це що за карамболі?):
– Чому я бачу тільки хліб?
Чому немає й дрібки солі?

Погладив вуса кошовий
І каже, підморгнувши варті:
– Ми піднесли вам хліб святий,
А сіль – у кожнім нашім жарті!

НАЩО ВУСА КОЗАКОВІ

До козака присікалась бабуся:
– Чи бачили? Під носом – дві коси!
Нащо тобі такі здорові вуса?
Ні користі від них, ані краси!

– Вони мене, – він каже, – виручають
(Це може вам засвідчити мій кінь):
Зимою – наче ковдра, зігрівають,
А влітку – холодять, даючи тінь!

СТРАХ

Козак Сірка питає:
– Ви все життя – в боях.
Скажіть, якщо не тайна,
Чи вам відомий страх?

– Страшусь, але не бою,
Не куль, не шабель я.
Страшусь, аби ганьбою
Не вкрить своє ім’я.

КАЗНА-ЩО

Пиляє Гриць Микиту-друга:
– Ти ж не якесь, пробач, ніщо!
Ти – знаменитий козарлюга,
А кінь у тебе – казна-що!

– То не біда, – сказав Микита. –
Чи ліпше, братику, якщо
Коняка вельми знаменита,
А вершник в неї – казна-що?

«ЯК ТОБІ НЕ СТИДНО!»

Йде із дівкою до гаю
Хлопець буйночубий.
– А яка, – вона питає, –
В тебе думка, любий?

– Як і в тебе, в мене, мила,
Думка, очевидно.
Дівка враз почервоніла:
– Як тобі не стидно!

НАУКА КОХАННЯ

Здибав дівчину козак,
Нумо залицятись:
– Хочеш? Я тебе за так
Вивчу цілуватись!

Спантеличена украй,
Дівка червоніє
І белькоче: – Вчи, та знай,
Що я це... вже вмію.

– Вибач, – хлопець вус скубе, –
За слова зухвалі:
Може, я навчу тебе,
Що робити далі?

ЛИНЬКА

Пан говорить козачкові:
– Чи мені здалося?
Нині в мене, як ніколи,
Випада волосся!

– Та то, – хлопчик запевняє, –
Не якась хвороба.
Навесні завжди линяє
Будь-яка худоба!


Пользователь в офлайнеКарточка пользователяОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы
+Ответить с цитированием данного сообщения
Василій
сообщение 20.5.2019, 13:23
Сообщение #4


Проходил мимо
*

Группа: Форумчанин
Сообщений: 1
Регистрация: 20.5.2019
Пользователь №: 36 747



"Що це за наука” – Павло Глазовий про сміхологію biggrin.gif

Зерна радості ми сієм,
В праці, в творчості лелієм
Всеземного щастя цвіт.
Сміх шануєм, розумієм
І сміятися умієм
На увесь широкий світ.
Правду кажуть: той сміється,
Кому весело живеться,
А де лихо та біда,
Гасне сміх і пропада.
Мудрі люди про комічне
Написали гори книг,
Але висновок практично
виплива такий із них:
Світ веселого й смішного —
Незмірима глибина.
Сил не вистачить ні в кого,
Щоб у ній дістати дна.
Коли вперше посміхнеться
Рідній матері дитя,—
Як по-вченому це зветься?
Звідкіля той сміх береться,
Від якого почуття?
Сміх людський — чудесна штука!
Він — мистецтво і наука,
Він в житті
і для життя.
Від малого й до старого,
Всі ми любим щирий сміх,
Бо з нікчемного й смішного
Посміятися не гріх.
Добрий сміх не б’є, не мучить,
А на світі жити учить,
Тим-то й бажаний для всіх.
У поета-гумориста —
В цьому впевнився вже я —
Мусить бути особиста
СМІХОЛОГІЯ своя.
Не годиться без системи
Розгортать житейські теми.
То ж бо істина сама:
Що читати нудно й трудно,
Те написане дарма.
Про БАЙКИ.
У них сюжети
Між моїми є й старі,
До яких уже кебети
Докладали байкарі.
Це — езопівські мотиви,
Що чарують цілий світ,
Як безсмертне дивне диво
Тисячами довгих літ.
Хоч поети лиш сонети
Заплітають у вінки,
Я з усмішок склав букети,
У пучки зв’язав байки.
Хай їх вистачить на всіх,
Кому любий сміх.

Гуморески Павла Глазового - https://gumoreska.in.ua/glazovij/
Українські гуморески
Пользователь в офлайнеКарточка пользователяОтправить личное сообщение
Вернуться в начало страницы
+Ответить с цитированием данного сообщения

Ответить в эту темуОткрыть новую тему
1 чел. читают эту тему (гостей: 1, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 

Яндекс.Метрика